Золоті зернята народної мудрості

Матеріал уроку. Прислів'я і приказки. Скоромовки "Сів шпак", "Хло­пець", "Сорока". Загадки.

Мета. Збагатити знання дітей про малі форми усної народної творчості; вчити виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал. Роз­вивати образність мовлення, кмітливість, вчити складати загадки.

Обладнання. Картки зі словами-анаграмами, предметні малюнки для скла­дання загадок.

Хід уроку   

І. Мотивація навчальної діяльності.

— Сьогодні ми проведемо з вами незвичайний урок — всі разом побу­ваємо на веселому ярмарку.

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

 Господарі й гості, глядіть, не минайте!

 На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку пашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

II.  Мовна розминка.

—   Щоб добре поторгувати на ярмарку, нам треба набратися сили. Проведемо розминку.

1.  Гра у парах.

Учні пишуть по три слова, пропускаючи голосні. Потім обмінюються записами і відновлюють задумані товаришем слова.

2.  Гра "Хто більше".

Учитель називає слово. Учні добирають до нього слова, які підходять за змістом.

Ярмарок, ...

Подарунки, ...

Народ, ...

III.  Повідомлення теми і мети уроку.

—   Прочитайте, що ми будемо купувати на ярмарку. ("Золоті зернята народної мудрості".)

—  А завітаємо ми у магазини з чудернацькими назвами. Може, ви зможете "перекласти" ці надписи? (Учитель прикріплює на дошці карт­ки з назвами, формуючи умовний шлях, яким учні "проходитимуть" на ярмарку.)

(Прислів'я і приказки, скоромовки, загадки.)

IV. Робота над прислів'ями і приказками.

1.  Читання прислів'їв учнями ("ланцюжком").

—  Чи великі ці вислови? Пригадайте, що таке прислів'я і приказки. (Це короткі влучні образні вислови повчального змісту.)

2.  Робота над змістом і формою прислів'я.

—  Яке із прочитаних прислів'їв ви хотіли б собі "купити"? Поясніть його зміст.

—   Перегляньте очима усі прислів'я, що у підручнику. Із скількох ре­чень складається кожне?

—   Знайдіть і прочитайте прислів'я, які мають риму як вірші.

—   Прочитайте прислів'я, в яких дві частини протиставляються за зміс­том, хоча й утворюють єдине ціле, що виражає узагальнену думку.

—  Такі особливості будови дають можливість прислів'ям, залишаю­чись короткими висловами, бути дуже влучними, дотепними правилами, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Недарма в народі кажуть: "Прислів'я вчить, як на світі жить".

3.  Вправа на розвиток техніки читання.

Учитель читає останнє слово прислів'я, а учні швидко знаходять і чи­тають його початок.

4. Мовно-логічне завдання.

а) Добір узагальнюючої назви до груп прислів'їв.

—  У прислів'ях розкривається мудрість народу, його спостережли­вість, великий життєвий досвід. Доберіть із тем; які я називатиму, уза­гальнюючі назви до груп прислів'їв, що є у підручнику:

-  про любов до рідного краю; + про працю;

—  про дружбу і товаришування; + про розум і освіченість; + про силу слова.

б)  Гра "Склади прислів'я".

—   Складіть прислів'я. До якої з груп прислів'їв ви віднесете кожне з них?

Потрібно вчиться —                  все перетруть.

Вміння і труд                            а матері боляче.

Удар забувається,                       завжди пригодиться.

Дитина плаче,                            а слово пам'ятається.

—  Яке з прислів'їв ви не можете віднести до жодної з груп? А яку узагальнюючу назву можна дібрати до цього прислів'я і йому подібних? (Про батьків і дітей.)

—   Підберіть вдома кілька прислів'їв на цю тему.

V. Робота над скоромовками.

—   В який магазин "ідемо" тепер? З яких двох слів складається слово "скоромовка"? Чому так назвали ці жартівливі вислови? Які скоромовки ви знаєте?

—   На "прилавку" виставлені для покупців три скоромовки. Прочи­тайте хором їх назви.

—   Прочитайте скоромовку "Сів шпак" "буксиром" (за вчителем). В якому місці треба звернути увагу на правильну вимову слів?

—   Прочитайте скоромовку "Хлопець" "луною" (за кимось із дітей).

—  Які звуки найчастіше зустрічаються?

—   Прочитайте скоромовку "Сорока" мовчки. Які слова у ній одна­ково пишуться, але мають різні значення і наголос? (Сорок — сорок.) Доберіть до кожного з них спільнокореневі слова. (Сорок — сороковий, сорок — сорочине, сороченя.)

—   Виберіть скоромовку, яку хотіли б "придбати" на нашому весело­му ярмарку. Щоб вона залишилася у вас, за дві хвилини вивчіть її і роз­кажіть чітко і швидко.

VI. Робота над загадками.

1. Мотиваційна підготовка

—   Ще по одні зернята народної мудрості ми "зайдемо" у магазин "Загадки". Доберіть споріднені слона до слова "загадка". (Загадувати, згадувати, нагадувати, гадати.) Що означає слово "гадати"? Доберіть близькі за значенням слова. (Думати, міркувати, мислити.)

—  Зараз ми відгадуватимемо загадки, визначимо, які бувають загадки, складені народом, і спробуємо самі складати їх.

2.  Читання і відгадування загадок.

Загадки учні читають "ланцюжком". Той, хто читає, має право пер­шим назвати відгадку. Якщо він не знає, клас відповідає хором. Учитель звертається до відгадувача із запитанням:

—  Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.

Такі ж питання корисно поставити дітям, які дають помилкові відпо­віді.

3. Визначення структурної композиції загадок.

—  Розглянемо усі загадки. Які це речення? Як вони побудовані? Чим характерним відрізняється загадка? (Загадка має форму розповідного чи питального речення; часто слова у ній римуються; називається не сам пред­мет, а подібний до нього за істотними ознаками.)

4. Складання учнями загадок.

а)  Читання інструкції щодо складання загадок (підручник, с 81).

б) Робота в зошитах. Складання загадки за опорними словами (с. 28, завд. 5).

в)  Робота в четвірках.

Вчитель спочатку може дати зразок складання загадки про добре відо­мі дітям рослини чи тварини, предмети повсякденного вжитку чи шкіль­не приладдя. Наприклад: "Жовте очко, білесенькі вії, землю прикрашає, людям помагає". Показує дітям малюнок ромашки і пропонує їм визна­чити, за якими ознаками складено загадку.

Кожна група отримує малюнок (тварина, квітка, інструмент тощо), розглядає його і складає загадку.

 VII. Підсумок уроку.

—   Ви повернулися з ярмарку не з порожніми руками.

—   Що це за золоті зернята народної мудрості ви "купували" на яр­марку? Чим прислів'я і приказки подібні до народних казок? А чим від­різняються? У чому повчальність прислів'їв? Чим цікаві скоромовки? А загадки? Як вони побудовані?

— Вдома пригадайте про наш похід на ярмарок. У цьому вам допомо­же "Робочий зошит з читання" (с. 27—28, завд. 1—4).